Трактор МТЗ-50: легенда сільськогосподарської техніки

Трактор МТЗ-50 – символ сили, надійності та витривалості в сільському господарстві. Його ім’я стало відомим в кожному куточку господарства, від маленьких сільських ділянок до великих ферм. Ця стаття присвячена легендарному трактору МТЗ-50, який завоював серця фермерів своєю неперевершеною продуктивністю та надійністю.

Історія МТЗ-50: Початок легенди

Першим колісним трактором Мінського заводу став МТЗ-2. Його серійне виробництво розпочалося у 1953 році. Модель вийшла вдалим, проте вже через кілька років почали модернізувати. Так з’явився МТЗ-5 і повнопривідна версія з індексом 7.

Але країні потрібен був новий, сучасний трактор. У 1956 році технічне завдання на модель МТЗ-50 було розроблено, розглянуто й апробовано. Через два роки конструкторський відділ Мінського тракторного заводу представив експериментальні моделі. Вони були відправлені на випробування в колгосп, що знаходився в УРСР, після чого машини рекомендували в серійне виробництво.

Приблизно у той же час на заводі розробили і повнопривідний трактор цієї ж серії, який отримав назву МТЗ-52. Модель рекомендувалася для робіт на ґрунтах з підвищеною вологістю.

От лише перехід на виробництво нового трактора затягнувся. МТЗ-50 серйозно відрізнявся від моделі попереднього покоління:

✅ Загальних деталей та вузлів не більше 16%;
✅ 1/5 частка запчастин довелося модернізувати;
✅ Не вистачало гідроагрегатів.

Найбільше проблем приніс останній пункт. Керівники МТЗ об’їздили декілька радянських заводів з виробництва гідроагрегатів і всюди їм відмовляли. Ніхто не хотів розширювати виробництво. Тим паче, що було зрозуміло – це будуть масові трактори, відповідно, поставки повинні бути регулярними.

У результаті вдалося домовитися з заводом у Мелітополі за бартер. Довелося робити для партнерів штампи, інструменти та верстати. Також працювали із акумуляторним заводом в Подольську.

Перший серійний трактор був зібраний у жовтні 1961 року. МТЗ-50 випускали паралельно з моделлю попереднього покоління. Це заслуга працівників Мінського тракторного заводу – підприємств-сусідів підвели з поставками. Першу партію з 50 комплектів зробили своїми силами.

Особливості та переваги МТЗ-50

Новий колісний трактор МТЗ перевершував модель попереднього покоління майже у всьому. Наприклад, двигун розвивав вже 55 к. с. проти 45 к. с. Вагу трактора вдалося зменшити на 400 кг – завдяки цьому споживання палива знизилося, а швидкість збільшилась. До речі, МТЗ-50 працював у діапазоні від 1,65 до 25 км/год. Це дозволяло виконувати широкий спектр сільськогосподарських і комунальних робіт.

Новий радянський трактор отримав:

✅ Роздільно-агрегатну гідравліку;
✅ Додаткове навантаження на ведучі колеса;
✅ Підсилювач керма.

МТЗ-50 мав кілька валів відбору потужності – передній, задній і бічний.

Обслуговувати МТЗ-50 нескладно. Він капотного типу, тому доступ до всіх вузлів та агрегатів спрощений. Кабіна досить компактна, високим трактористам всередині не дуже зручно. До речі, верх можна зняти або натягнути туди намет для трансформації. Це зроблено спеціально для експлуатації в південних радянських республіках.

Спочатку у кабіні МТЗ-50 було досить тихо. За це потрібно дякувати гумовим ущільнювачам. Однак якість їх виконання залишалася бажаючим кращого, тому через кілька років вони ставали непридатними до використання. Окремі підприємства змінювали ущільнювальні гумки. У інших випадках на комфорт для тракториста не звертали уваги.

Втім, механізатори теж у той час не скаржилися. Трактор давав можливість додаткового заробітку в селі. Тому сідати на нього намагалися всіма способами.

Як і попередні модифікації тракторів мінського заводу, МТЗ-50 відрізнявся простотою конструкції та довговічністю вузлів. Особливо добре були експортні версії. Традиційно для Радянського Союзу, їх збирали з найкращих деталей, а вся проводка тщательно укладалась і ізолювалась.

Технічні характеристики МТЗ-50

Двигун

У всіх тракторів МТЗ-50 були два типи двигунів. Хоча, по суті, це один і той же силовий агрегат. Д-50 запускався електростартером, а Д-50Л – “пускачем”. У якості останнього використовувався двотактний двигун, який працював на бензиново-масляній суміші. Приблизно такі двигуни стоять на пилках і триммерах.

Багато дітей, які проводили літо в селі або вирісши там, пам’ятають специфічний гук двотактного “пускача” трактора “Беларус”. Скільки разів він виривав зі солодких обіймів сну вранці, раптово порушуючи ранкову тишу і лякаючи курей.

Звісно, модель з електростартером зручніша для водія – йому навіть не потрібно виходити з кабіни, але це тільки в теорії. На практиці система була капризною, тому деякі заводили техніку “з буксира”.

З наявністю “пускача” трактору навіть не потрібний акумулятор – достатньо магнето. У умовах нестачі деталей у віддалених колгоспах вони віддали перевагу більш простим модифікаціям.

Не зовсім зрозуміло, чому трактор назвали МТЗ-50 – адже потужність двигуна становила 55 к. с. Скоріш за все, за технічним завданням машина планувалася не менш як на 50 “коней”. Те, що двигун виявився потужнішим, вже заслуга інженерів Мінського заводу.

Двигун Д-50 мав гарантію до капітального ремонту на 5 тисяч мотогодин. Зазвичай він виходив більше, але за умови своєчасного обслуговування та дотримання технічного регламенту.

Інші характеристики

Коробка передач у МТЗ-50 дев’ятискоростна. Вона виконана в одному корпусі з ведучим заднім мостом. Виходить, що КПП є елементом силової конструкції трактора. Усі МТЗ-50 мали примусову блокаду міжвісьового диференціала.

Підвіски у МТЗ-50 прості. Головну амортизацію виконують не вони, а великі задні колеса. Звісно, ефективністю підвіски не володіли – про це знають всі, кому хоч раз доводилося їздити на МТЗ-50 або 80.

За гідрообладнання трактора відповідає насос НШ-32 і гідравлічний циліндр. Система надійна, головне слідкувати за станом шлангів.

Сімейство МТЗ-50

Частіше для експорту поставляли більш потужні модифікації тракторів – це МТЗ-60/62 з заднім і повним приводом відповідно. Потужність цих версій становить 65 к. с. Іноді такі трактори залишали в СРСР, але рідко. Двигуни у них під капотом марки СДМ-12.

Були випущені спеціальні модифікації для специфічного використання:

✅ МТЗ-50Х – для вирощування бавовни
✅ Т-54В – для виноградарств
✅ Т-54С – для вирощування буряків
✅ Т-54Л – для лісового господарства

Останні три версії на гусеничному ходу. Їх уніфікація з базовими МТЗ-50 складала понад 60%. Машини виробляли на Кишинівському тракторному заводі.

Ще до початку серійного виробництва інженери створили напівгусеничну модифікацію. Фактично, це стандартна версія трактора. На неї був встановлений гусеничний рухомий орган виробництва Бобруйського заводу. Систему монтували на мехдворах колгоспів і радгоспів та використовували на рихлих ґрунтах з підвищеною вологістю.

Щодо відгуків трактористів, то вони, як правило, розповідають про МТЗ-50 з теплом і любов’ю. Основна причина у тому, що вони розпочинали кар’єру саме на цій моделі.

Багато таких тракторів і досі працюють. Вони використовуються в невеликих фермерських господарствах і як помічники в селі. Машини прості, вивчені за 70 років з усіх боків.

За що полюбили Мінський трактор МТЗ 50

Висновок

У підсумку, трактор МТЗ-50 як і мтез 82 є символом якості та надійності в аграрному секторі. Він відзначався простотою конструкції, надійністю та високою долговічністю, що дозволило йому зайняти важливе місце в історії сільського господарства. Модель МТЗ-50 і досі залишається популярною серед фермерів і є невід’ємною частиною їх робочого процесу. Цей трактор продовжує служити в невеликих господарствах і фермерських об’єктах, демонструючи свою ефективність та незмінну якість.

У будь-якому випадку, трактор МТЗ-50 – це легенда, яка зайняла законне місце в історії.